Дослідивши склад диму, що виходить з печей крематорію, вчені дійшли невтішних висновків - він небезпечний для здоров'я і життя. Померлі люди в буквальному розумінні отруюють існування живого людства. Дим після того, як спалюється вантаж-200 здатний викликати серйозні ускладнення наявних захворювань, супроводжувати аж до розвитку нові хвороби, і зменшувати термін життя людей на планеті загалом. Ця проблема турбує на сьогодні вчених більшості розвинених країн, так як поховання доводиться проводити саме через кремацію. Адже часто грошей не вистачає навіть на зайвий вінок із живих квітів, а не те, щоб придбати під поховання велику ділянку на кладовищі.

Ближче всіх прийняли дану проблему до серця в Швейцарії. Вченими саме цієї країни були розроблені певні методики, які дають змогу спалити вантаж-200 без шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людей. Те, що пропонують швейцарські учені, може бути сприйнято багатьма негативно, але ідея насправді приголомшлива. Щоправда, такі ритуальні послуги, імовірно, будуть коштувати трохи дорожче, аніж сьогодні коштує кремація.

 Мова йде про заморожування, тобто підхід до поховання принципово новий: тіло не буде спалюватися, а заморожуватися в спеціальній ванні, яку попередньо заповнять рідким азотом. Речовина повинна мати температуру нижче 116 градусів за Цельсієм. Після того, як тіло буде ретельно проморожено, до стану скла чи справжньої бурульки, планується крихкий лід розколювати ультразвуком. Уже є відповідні гармати для цього.

 Але на цьому новаторство не закінчується - останки передадуться до спеціальної лабораторії, де з тіла, точніше, з його осколків буде вилучена небезпечна ртуть та інші шкідливі речовини. Після цього вага останків складе близько 1/3 від маси кремованого подібним чином людини, і всі останки будуть перекладені в труну нової конфігурації - з торфу, після чого можна братися за поховання, встановити вінок, пам'ятник, словом, провести звичайний ритуал.

З точки зору захисників навколишнього середовища, а також у середовищі тих, хто стурбований станом екології на планеті, дана методика найчистіша і безпечна. Крім того, католицька церква не бачить у церемонії такого поховання людини ніяких негативних моментів, а тому повністю підтримує проект.

Крім того, за бажанням можна усунути кладовище як факт, перетворивши наявну під поховання територію на галявину чи парк, так як останки, оброблені відповідним чином, і складені до торф'яних трун, будуть повністю розкладатися за дуже короткий часовий період. Ритуальні послуги можуть змінитися, і знадобиться виготовлення не надгробної плити, а, скажімо, наймання садівника для догляду за ділянкою зелені, де була похована близька людина. З психологічної точки зору такі речі, як екологічне кладовище, кращі й доцільніші, аніж гнітючі ділянки землі, заставлені монументами та надгробними плитами.