Голові Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України

Бахтеєвій Т.Д.

01008, м. Київ-8, вул. М.Грушевського, 5

 

 Шановна Тетяна Дмитрівна!

 На початку поточного року на сайті Міністерства охорони здоров’я України в рубриці «Обговорення» був розміщений проект наказу МОЗ України «Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні» з пояснювальною запискою та повідомленням про оприлюднення проекту регуляторного акту.

Відповідно до пункту 1.7 проекту Положення про патологоанатомічне відділення закладу охорони здоров’я, яке планується до затвердження вищезазначеним проектом наказу, на території Патологоанатомічного відділення та на території закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості категорично забороняється розміщення та присутність ритуальних служб, структур та їх агентів різних форм власності, які впливають на виконання покладених на Відділення функцій і завдань.

 За своєю природою сфера ритуальних послуг має певну специфіку щодо розташування пунктів ритуального обслуговування. Зважаючи на терміни отримання ритуальних послуг, психологічний стан їх одержувача, надання таких послуг повинно бути максимально наближено до споживача, оскільки об’єкти надання таких ритуальних послуг та реалізації її атрибутики за своїми властивостями не коректно було б розмістити наприклад в магазині продуктових чи промислових товарів, в підземному переході, вестибюлі станції метрополітену або в іншому людному (публічному) місці, яке за своїм функціональним призначенням не пов’язане з ритуальною сферою діяльності.

А тому, серед місць, які в будь-якому випадку відвідуються при організації поховань, є виключно, по-перше – місцева ритуальна служба, по-друге – кладовище та по-третє – морги.

Згідно з частиною другою статті 28 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» на теритроії місця поховання (кладовищах) не можуть бути розташовані обє’кти іншої, крім комунальної форми власності. Іншими словами, відповідно до даного Закону на території кладовищ розміщення суб’єктів господарювання інших форм власності, крім комунальної, які надають ритуальні послуги, не допускається.

Отже, чинне законодавство України встановлює комунальним ритуальним службам виключне право на надання ритуальних послуг безпосередньо на кладовищах та (завдяки делегуванню органами місцевого самоврядування своїх функцій) на оформлення місць на кладовищі.

В свою чергу, відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 ЗУ «Про природні монополії» природна монополія – стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб’єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги). 

З огляду на законодавчо визначену монополію для комунальних ритуальних служб з надання ритуальних послуг на кладовищах, на сьогоднішній день інші суб’єкти господарювання можуть запропонувати свої послуги тільки виключно на територіях моргів (в місцях, які обов’язково повинні бути відвідані при організації поховань) і, таким чином створювати конкуренцію комунальним ритуальним службам, не порушуючи при цьому конкурентного законодавства.

З огляду на вищевикладене та положення запропонованого пункту 1.7 проекту Положення про патологоанатомічне відділення закладу охорони здоров’я, напрошується один-єдиний висновок, що держава в особі МОЗ України запроваджуючи категоричну заборону на розміщення та присутність ритуальних служб, структур та їх агентів різних форм власності та відомчої підпорядкованості в приміщеннях Патологоанатомічного відділення, на його території та на території закладів охорони здоров’я, намагається створити монополію, що в загалі не припустимо в контексті ЗУ «Про природні монополії». А тому, МОЗ України впроваджуючи таку заборону, створює всі передумови для того, щоб приватні суб’єкти господарювання в сфері ритуальних послуг здійснювали свою діяльність на «узбіччі доріг», що створюватиме всі передумови для формування аморальності в суспільстві, порушуватиме конституційні права суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з ритуальною сферою та може призвести до не контрольованості цін на ритуальні товари і послуги, оскільки дана сфера господарської діяльності буде сконцентрована та підконтрольна монополісту (комунальній організації).

 Статтею 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з статтею 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Тому, дану норму проекту наказу МОЗ України вважаємо ніщо іншим, як спробу досягнути неправомірної переваги у конкуренції, яка відповідно до статті 15 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» полягає в отриманні таких відносно іншого суб’єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, наділеного відповідною компетенцією.

 Однією із наступних причин нашого звернення, є складна та гостра ситуація, яка, на нашу думку, потребує негайного втручання. Тенденція розвитку даної проблеми сягає початку 2004 року, з моменту прийняття чинної редакції Закону України «Про поховання та похоронну справу». Діюча на сьогодні редакція даного Закону тягне за собою негативний вплив та дає «червоне світло» процвітанню корупції, бандитизму, кримінальних випадків та непорозумінь в галузі поховання, а також знищення приватного бізнесу в цілому в окремо взятій сфері.

Нажаль всі наші звернення до Міністерства житлово-комунального господарства, які тривають вже не один рік, нажаль, ігноруються та не находять розуміння. З невідомих для нас причин, фахівцями міністерства не беруться до уваги та не виносяться на обговорення наші пропозиції щодо унормування відносин суб’єктів господарювання в сфері послуг поховання. На даний час глобальним питанням, що створює перешкоди в господарській діяльності, а згодом навіть може стати загрозою існування та розвитку приватної сфери ритуальних послуг, – є положення чинної редакції статей 10, 12  Закону України «Про поховання та похоронну справу».

А тому, у разі прийняття (державної реєстрації) вищезазначеного проекту Положення про патологоанатомічне відділення закладу охорони здоров’я, це може стати причиною остаточної заборони приватним суб’єктам господарювання здійснювати діяльність з надання ритуальних послуг в цілому, при цьому дану заборону, планується легалізувати з ініціативи держави, що призведе до повної монополії даного сегменту ринку на користь комунальних та/або державних структур.

Хочемо відмітити, що все це відбувається незважаючи на чинну імперативну норму Господарського кодексу України, про заборону втручатися та перешкоджати господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.

Одним із порушень вищезазначеного Закону є те, що згідно його статей  10 і 12 зобов’язують приватних суб’єктів господарювання, підписувати договір про надання ритуальних послуг з комунальним підприємством. Це – нонсенс та чистої води абсурд, який насамперед порушує Конституцію України. Оскільки, не можливо, щоб один господарюючий суб’єкт надавав право іншому, адже ці підприємства є конкуруючими!

Цими діями створюється справжнє свавілля по відношенню до взаємин між підприємствами. Такі свідомі дії певних державних установ, в подальшому являються підґрунтям для рейдерських атак, та витіснення середнього та малого бізнесу з підприємницького поприща, а більш за все обурює, що при цьому наші «Державні мужі» скандують, «що наша держава являється непорочною європейською державою, яка прийняла європейський вектор розвитку», забуваючи при цьому, що найвищою цінністю в європейських країнах є право людини, яке в нашій країні захищається виключно на сторінках Законів, але аж ніяк не в житті. 

Враховуючи міжнародний досвід, вимоги Конституції України, Господарського та Цивільного Кодексу України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про екологічну безпеку», та беручи до уваги лист Антимонопольного комітету України № 23-21.3/02-10160 від 16.11.2009, маємо достатні та вагомі підстави вважати чинний Закон України «Про поховання та похорону справу» таким, що суперечать Конституційним засадам стосовно рівності всіх суб’єктів власності перед законом, а також таким, що має негативний вплив на конкуренцію при наданні послуг поховання, створюючи сприятливі умови для монополізму, рейдерству, корупції та витіснення малого та середнього приватного сектору господарювання.

Відповідно до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами від 16.06.1994, Україна взяла на себе зобов’язання вжити заходів для поступового приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу у тому числі в такій пріоритетній сфері як правила конкуренції, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, тощо.

Законодавчі засади здійснення адаптації законодавства в Україні визначені Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

З огляду на вищевказане вважаємо, що чинна редакція та проект Закону України «Про поховання та похоронну справу» не відповідає вимогам, що взяла на себе держава України, щодо імплементації законодавства ЄС до законодавства України, а тим більше вище згадуваний проект наказу МОЗ України «Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні».

Також, відповідно до пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 №731, вищевказаний проект наказу МОЗ України потребуватиме відповідного правового висновку уповноваженого центрального органу виконавчої влади та державній реєстрації.

Абзацом п’ятим пункту 2.1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661, встановлено, що відповідно до вимог нормо проектувальної техніки нормативно-правовий акт не повинен містити суперечливих нормативних приписів.

З огляду на це, ми вважаємо положення пункту 1.7 проекту Положення про патологоанатомічне відділення закладу охорони здоров’я в приміщеннях Патологоанатомічного відділення, щодо категоричної заборони на розміщення та присутність ритуальних служб, структур та їх агентів різних форм власності, які впливають на виконання покладених на Відділення функцій і завдань на території Патологоанатомічного відділення та на території закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, як таким, що містить суперечливі нормативні приписи.

Водночас, слід відмітити, що попередньо в 2006 році з ініціативи ряду депутатів Верховної Ради України було висловлено незгоду щодо доручення Кабінету Міністра України від 13.04.2006 №1207/01-34, яке стосувалося листа Мінбуду України від 30.06.2006 №12/19-3-18, в частині заборони розміщення суб’єктів підприємницької діяльності, що надають ритуальні послуги та реалізовують предмети ритуальної належності в патологоанатомічних відділеннях.

В ході аналізу даної проблеми, було отримано висновки Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №23-263/06-3782, в яких йшлося про передчасність введення заборони розміщуватися суб’єктам підприємницької діяльності, що надають ритуальні послуги та реалізовують предмети ритуальної належності, в моргах (патологоанатомічних відділеннях), оскільки дана заборона призведе до усунення чи обмеження конкуренції в даному сегменті ринку.

Хотілося б звернути увагу на факти, викладені у зазначеному листі Антимонопольного комітету України, які ґрунтуються на повідомленнях підпорядкованих обласних територіальних відділень Антимонопольного комітету України про те, що у деяких областях України є непоодинокі  випадки відмови комунальних ритуальних підприємств від укладення договорів з суб’єктами господарювання, які мають на меті здійснювати діяльність на ринку ритуальних послуг. Враховуючи, що багато із комунальних ритуальних підприємств займають монопольне (домінуюче) становище на регіональному ринку ритуальних послуг в межах відповідних регіонів, дії щодо необґрунтованої відмови від укладення договорів про надання ритуальних послуг із суб’єктами господарювання, які мають намір здійснювати діяльність на ринку ритуальних послуг, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом створення перешкод доступу на ринок чи усунення з ринку суб’єктів господарювання в даній сфері.

Міністерство економіки України в своєму листі від 13.04.2006 №44-26/2049-3 відзначило, що на даний момент існують проблемні питання у впровадженні договірних відносин між ритуальними службами, які згідно із статтею 9 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» створюються органами місцевого самоврядування і їм підпорядковуються та приватними структурами, що працюють на ринку ритуальних послуг, зокрема у лікувальних закладах. Також, даним листом Міністерство економіки України зазначало про доцільність опрацювання порушеного питання з метою внесення необхідних змін до зазначеного Закону, з метою не допущення обмеження конкуренції на цьому ринку послуг.

Міністерство праці та соціальної політики України листом від 21.04.2006 №1335/0/10-06/014 висловило пропозицію про те, щоб в новій редакції «Типового положення про ритуальну службу в Україні» слід визначити єдине правове поле діяльності, як для суб’єктів господарювання, які здійснюють надання ритуальних послуг так і для ритуальних служб за Єдиною методикою визначення вартості необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та єдиними державними стандартами. Також, в даному листі було підтримано позицію Міністерства економіки України щодо невідповідності застосування норми про заборону суб’єктам підприємницької діяльності надавати ритуальні послуги в моргах, лікарнях, в положеннях ЗУ «Про поховання та похоронну справу».  

Листом МВС України від 04.05.2006 №6425/Лц акцентувало увагу на проблематиці щодо впровадження договірних відносин між ритуальними службами, які згідно з статтею 9 вищезазначеного Закону створюються органами місцевого самоврядування і їм підпорядковуються, та приватними структурами, що працюють на ринку ритуальних послуг. Даним міністерством відзначалося про неодноразові звернення до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на виконання відповідних доручень Кабінету Міністрів України, про неправомірність та безпідставність проведення масових перевірок суб’єктів господарювання, що працюють у сфері надання ритуальних послуг.

Держспоживстандарт України в своєму листі від 22.05.2006 №4610-1-3/18 висвітило позицію про невідповідність застосування норми, яка заборонила б надання ритуальних послуг в моргах, лікарнях та закликало не допустити обмеження конкуренції на цьому ринку послуг. 

Поруч з цим, звертаємо особливу увагу на те, що близько 80% ринку ритуальних послуг, розміщеного в патологоанатомічних відділеннях, припадає на приватних суб’єктів господарювання. А тому, витіснення приватних суб’єктів господарювання з ринку ритуальних послуг призведе до ліквідації цілої «галузі», збільшення рівня безробіття, створить пряму залежність споживачів (замовників) ритуальних послуг та товарів від комунальних ритуальних служб, що може призвести до необґрунтованого збільшення цін на ритуальні товари і послуги та відсутності контролю над ними.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, звертаємося до Вас, як керівника органу Верховної Ради України, предметом віддання якого являється контроль і аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб, з проханням розібратися на предмет законності норм, які плануються до затвердження, запропонованими проектом наказу МОЗ України «Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні». Поруч з цим, вважаємо, що положення пункту 1.7 проекту Положення про патологоанатомічне відділення закладу охорони здоров’я, порушуватимуть соціально-економічні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, суб’єктів господарювання, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

 Додатки:

1. Копія листа Міністерства внутрішніх справ України від 04.05.2006 №6425/Лц – на 1 арк.;

2. Копія листа Антимонопольного комітету України від 29.05.2006 №23-08.4/06-3283 – на 2 арк.;

3. Копія листа Антимонопольного комітету України від 29.05.2006 №23-08.4/06-3282 – на 2 арк.;

4. Копія листа Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №23-26.3/06-3782 – на 2 арк.;

5. Копія листа Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 28.11.2003 №58-38/6289-3 – на 2 арк.;

6. Копія листа Міністерства економіки України від 13.04.2006 №44-26/2049-3 – на 1 арк.;

7. Копія листа Міністерства праці та соціальної політики України від 21.04.2006 №1335/0/10-06/014 – на 1 арк.;

8. Копія Листа Держспоживстандарту України від 22.05.2006 №4610-1-3/18 – на 1 арк.;

9. Копія листа Ради підприємців України від 25.05.2006 №463 – на 1 арк.;

10. Копія листа Ради підприємців України від 25.05.2006 №464 – на 1 арк.

 З повагою,

 Президент                                                                                        А.П.Ландар