Відкрито Меморіал Вічної слави 6 листопада 1957 року. Щорічно 9 травня тисячі киян і гостей столиці приходять до парку, щоб покласти квіти до могили Невідомого солдата.

Пам'ятник виконаний у вигляді 27-ми метрового гранітного обеліска. Біля його підніжжя горить Вічний вогонь оточений бронзовим вінком з дубового листя.

Полум'я для церемонії відкриття Меморіалу доставили з поля Сталінградської битви, з Мамаєвого кургану. Командувач військами Київського військового округу маршал Василь Іванович Чуйков власноруч підніс палаючий факел, запалюючи вогонь київського Меморіалу.

До обеліску веде алея Полеглих Героїв. До головного військового некрополя України останки бійців перенесені із Аскольдової могили, Ботанічного саду, вулиць та парків столиці. Це одинадцять генералів і ще двадцять один офіцер, двоє старшин. Із них дванадцять — Герої Радянського Союзу. За офіційними даними, національний склад такий: українці, росіяни, білорус, грузин, казах. Обабіч доріжки — по сімнадцять могил, всього — 34. 2000-го - до 55-ї річниці Перемоги Парк Вічної Слави було реконструйовано, і поряд з надгробками з’явилося ще дві плити — без надписів.