Новодворська Валерія Іллівна народилася 17 травня 1950 року в місті Барановичі, Білоруської РСР. У 1959 році вона переїхала до Москви.

У 1968 році закінчила середню школу зі срібною медаллю. Потім навчалася в Московському інституті іноземних мов імені Моріса Тореза (французьке відділення) за спеціальністю «перекладач і педагог».

У 1969 році організувала підпільну студентську групу, в якій обговорювалася необхідність повалення комуністичного режиму шляхом збройного повстання.

5 грудня 1969 року в Кремлівському палаці з'їздів Валерія Новодворська розповсюдила листівки з власним антирадянським віршем «Спасибі, партія, тобі!». Відразу ж була заарештована КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації і пропаганді (ст. 70 КК РРФСР) за поширення листівок із критикою введення військ у Чехословаччину. Її помістили до одиночної камери Лефортовській в'язниці.

З червня 1970 по лютий 1972 року перебувала на примусовому лікуванні в спеціальній психіатричній лікарні в Казані з діагнозом «уповільнена шизофренія, параноїдна розвиток особистості». Посивіла у 22 роки дисидентка вийшла на свободу в лютому 1972 року і відразу взялася за тиражування і розповсюдженням самвидаву.

З 1975 по 1990 рік - перекладачка медичної літератури 2-го Московського медичного інституту. У 1977 році закінчила вечірній факультет іноземних мов Московського обласного педагогічного інституту імені Крупської.

З 1977 по 1978 рік робила спроби створити підпільну політичну партію для боротьби з КПРС. 28 жовтня 1978 року стала одним із засновників «Вільного міжпрофесійної об'єднання трудящих». Піддавалася неодноразовим і систематичним переслідуванням влади: закривалася в психіатричні лікарні, систематично викликалася на допити у справах членів СМОТ, у неї на квартирі проводилися обшуки.

З 1987 по травень 1991 рік організовувала несанкціоновані владою антирадянські мітинги і демонстрації в Москві, за що затримувалася міліцією і піддавалася адміністративним арештам 17 разів.

8 травня 1988 року стала однією з учасниць створення першої опозиційної партії в СРСР «Демократичний союз». З 1988 року регулярно виступала в нелегальній газеті московської організації ДС «Вільне слово», у 1990 році однойменне видавництво газети випустило збірник статей.

Після прийняття православ'я з 1990 року належала до Української автокефальної православної церкви, виступаючи з різкою критикою РПЦ.

У кінці 1992 року В. І. Новодворська і частина членів ДС створили організацію «Демократичний союз Росії» (ДСР).

У жовтні 1993 року брала участь в установчому з'їзді блоку «Вибір Росії».

27 січня 1995 року Генеральною прокуратурою РФ було порушено кримінальну справу щодо діяльності Валерії Новодворської за статтями 71 і 74 КК РФ (пропаганда громадянської війни і розпалювання міжнаціональної ворожнечі). 8 серпня 1995 року прокуратурою Центрального округу Москви справу було припинено за відсутністю в її діях складу злочину.

10 квітня 1996 року Валерії Новодворської було пред'явлено звинувачення за статтею 74-ю, частини 1-ї (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі).

У 2013 році спільно з Костянтином Боровим розпочала створення партії «Західний Вибір».

В останні півроку свого життя Валерія Новодворська підтримувала Євромайдан, курс України на вступ до Європейського Союзу і повалення з поста Президента України Віктора Януковича та правлячої «Партії Регіонів».

У квітні 2014 року Новодворська заявила про прийняття військової присяги на вірність Україні.

На численні запитання, чи не боїться вона помсти зі сторони Кремля і особисто В. Путіна, неодноразово заявляла, що воліла б тільки одного, щоб той отруїв її полонієм, а не кидав до КДБістських застінок. Невдовзі після цієї заяви її й не стало.

Окрім того були пропозиції прийняти українське громадянство, на що вона відповідала, що має неодмінно працювати в тилу ворога…

Вочевидь «міри» не примусили на себе довго чекати?..

Нагороди:

16 лютого 2008 року за захист інтересів Литви Новодворська нагороджено Лицарським хрестом Ордена Великого князя Литовського Гядімінаса.

Справа за Україною. Нагорода. Бодай посмертна…