Газета «ABC» опублікувала список 11 кладовищ, відомих своїми архітектурними шедеврами, а також іменами похованих тут людей: тореадорів, актрис, письменників, скульпторів. Словом, визначних особистостей Королівства Іспанія…

Побленоу (Барселона)


Побленоу було першим кладовищем, зведеним за межами кріпосної стіни каталонської столиці. Воно відкрилося в 1775-му році. В результаті навали військ Наполеона його було майже повністю зруйновано. Відновлено пантеон тільки 1819-го року. До числа його пам'яток входять монумент «Поцілунок смерті», створений у 1930 році Жоаном Бонбернатом, мавзолей, присвячений жертвам жовтої лихоманки 1921-го року, а також пантеони в стилі модерн, створені архітектором Енріком Саньєром та неоготичні творіння скульптора Вальмітьяни.

Сан-Ісідро (Мадрид)


Сан-Ісідро, відоме також як Старе кладовище, стало другим столичним кладовищем і першим збудованим за межами центральної частини міста. Його було збудовано у 1811-му році, а  пізніше воно стало об'єктом культурного інтересу. На його території особливо виділяється мавзолей родини Гірао авторства Агустина Кероля, який вважається одним із найвидатніших витворів іспанського модернізму. Крім того, пантеон Алехандро Ласальє, створений Хосе Маріном, а також пантеон прославлених мешканців міста архітектора Хоакіна де ла Конча. Кладовищем регулярно проводяться організовані екскурсії.

Сан-Хосе (Гранада)


Муніципальне кладовищі Сан-Хосе - історичний монумент, розташований у межах палацового комплексу Альгамбра. Він включений до списку об'єктів культурного інтересу Гранади. На його території розташовані руїни палацу Аліхарес XII століття. Основними пам'ятками Сан-Хосе є цвинтарні скульптури сімейств Лопес Руїс автора Ніколаса Прадоса, Мельчор Альмагро  за авторства Агустина Кероль та Міральєс роботи Навас-Парехо.

Польое (Сан-Себастьян)


Найбільше кладовище провінції Гіпускоа названо на честь садиби, на території якої воно, власне, й було зведену у 1878-му році. Сюди були перенесені могили і з інших цвинтарів. Серед його пантеонів особливо виділяється монумент, присвячений жертвам масового вбивства в місті Субьєтта, що відбулося 31 серпня 1813-го року. Тут також покояться останки відомої іспанської феміністки Клари Кампоамор.

Комільяс (Кантабрія)


Кладовище Комільяс було побудовано на руїнах церкви XV-го століття. У 189-му році були проведені роботи щодо його розширення, якими керував архітектор-модерніст Луїс Доменек-і-Монтанер. Їх результатом стало збереження останків церкви і зведення фасаду, який згодом був визнаний об'єктом культурного інтересу. Широко відома одна із скульптур кладовища Комільяс, створена Хосепом Лімоною – «Ангел-Винищувач» (1894 рік), що височіє нині над руїнами колишнього храму.

Головне кладовище (Валенсія)


Відкрито на початку XIX-го століття і також серйозно постраждало під час навали французів. Через велику кількість пальмових дерев на території було відоме як «Сад пальм». Згодом вони були зрубані під час будівництва пантеонів, яке почалося 1886-го року. Особливої уваги заслуговують мавзолеї Хуана Баутісти Ромеро, Себастьяна Монлена, Вірхінії Дотрес, а також сімей Уайт та Льяно. Тут спочивають всесвітньовідомі письменник Бласко Ібаньєс і художник Хоакін Соролья.

Деріо-Більбао


На території кладовища Деріо-Більбао розташована одна з найбільших груп творів цвинтарного мистецтва Іспанії. Воно є відображенням «золотого століття» мистецтва Країни Басків (кінець XIX - початок XX-го століття). Екскурсія з відвідування його пантеонів, каплиць і найпомітніших мавзолеїв займає близько години. Авторами багатьох монументів стали відомі іспанські творці, у тому числі скульптор Кінтін де Торре та архітектор Хосе Марія Бастерра.

Монтурке (Кордова)


Відмінною особливістю цього кладовища є римські цистерни, що були виявлені в 1885-му році. Спочатку вони використовувалися задля збору дощових вод. Кладовище Монтурке вважається об'єктом культурного інтересу. Звідси відкриваються вражаючі види на гори. З 31 жовтня по 3 листопада на цвинтарі відбулися декілька міжнародних конференцій та виставок, серед яких особливо виділяється «Сон смерті в античності».

Ельче (Аліканте)


Відкрито на початку XIX-го століття (1811 рік), широко відому як Старе кладовище. Тут присутні пантеони, витримані у різних стилях - неокласичному, неороманському, неоготичному стилі та неомудехар. В результаті подальших робіт із розширення на його території з'явилися навіть зразки модернізму та арт-деко. Одна з пам'яток - монумент на честь жертв розстрілів 1939-1940 років.

Сан-Фернандо (Севілья)


Відмітною особливістю відкритого в 1852-му році кладовища Сан-Фернандо є пальмові дерева, мавзолеї та монументи відомих тореадорів. Тут спочивають Франсіско Рівера («Пакіррі»), Хуан Бельмонте, Мануель Гарсія і Хоселіто. Крім того, на цьому цвинтарі поховані такі відомі артисти, як Хуаніта Рейну, Антоніо Мачін, Томас Павон і Мануела Варгас.

Авілес (Астурія)


Муніципальне кладовище містечка Ла-Карріона було відкрито в кінці XIX-го століття. Тут розташовано безліч скульптур, що мають високу художню цінність, які перетворюють цвинтар на свого роду музей під відкритим небом. Тут, зокрема, похований відомий письменник Армандо Паласіо Вальді.