Незвідане й далеке

Людство робить спроби «картографувати» загробний світ не одне тисячоліття, тим не менш, цілісної, більш або менш докладної картини потойбічного не існує, пише «vokrugsveta». Наші уявлення про облаштунок загробного царства туманні, уривчасті й надто суперечливі.

Як не парадоксально, найменше люди знають саме про те, як виглядає рай. Той образ раю, який створив Данте у «Божественній комедії», навіть для християн - не більше ніж художня версія, вибудована на основі уривчастих свідчень, у більшій частині не християнських, а ще античних. Не виявляється твердим і послідовним навіть уявлення про те, що рай розміщується десь у небесних сферах. Наприклад, в біблійному сказанні про Адама і Єву, шанованому християнами, юдеями  і мусульманами, рай постає хоча й чарівно розкішним, але все ж земним куточком. Тому наші далекі предки схилялися до думки, що частина раю розташована все ж на землі. Це, так би мовити, приймальне відділення, звідки потім душі праведників переправляються на Небеса.

Координати цієї райської країни, відомої у різних релігіях під назвами Едему, Ганн Едена, ал-Джанни і Західного раю, завжди цікавили допитливих людей. Його шукали по всій земній кулі: в Центральній Азії, в Африці, на північно-західних островах Європи і навіть на Південному полюсі. Найбільше досягли успіху в цих пошуках ті, хто користувався підказкою біблійного пророка Мойсея, який стверджував, що Едем знаходився на схід від Палестини за течією чотирьох річок: Тигру, Євфрату, Фісона і Гіону. За версією істориків, перекази про земний рай іудеї наслідували від шумерів - народу, який створив п'ять тисяч років тому першу хліборобську цивілізацію в межиріччі Тигру і Євфрату. Основою міфу стала екологічна катастрофа, в результаті якої води Перської затоки затопили квітучий оазис - «Едем» на півдні Месопотамії («едем» шумерською - «багата рослинністю рівнина»). Таким чином, нині «історичний» рай покоїться на дні Перської затоки в територіальних водах Кувейту.

Буддійський Західний Рай також розміщувався на землі. У тибетських шанувальників Будди він відомий під назвою Шамбали. За версією професора Льва Гумільова, столиця цієї чарівної країни знаходилося в 200 кілометрах на південний схід від місця, зазначеного Мойсеєм. Джерелом цих оповідей могли бути або образи Старого Завіту, перенесені на схід в п'ятому столітті єретиками-несторіанами, або, як припускають деякі археологи, запозичення від шумерів (I тис. до н.е.).

Глибокий інтерес до розташування раю дивно контрастує з боязкістю людських спроб зрозуміти внутрішню організацію цього чарівного світу. Наші уявлення про райське життя настільки бідні й абстрактні, що їх можна описати в декількох рядках. Так, вважається, що в іудейському раю (Ганн Еден) праведники насолоджуються божественним сяйвом, вивченням Тори, бесідами з ангелами і куштуванням манни небесної. Християнський Едем теж передбачає праведникам тільки духовні насолоди, і про нього теж немає яких-небудь докладних відомостей. У райських землях мусульман (ал-Джанна) і буддистів (Західний Рай) все облаштовано зовсім просто і звично. Мешканцям мусульманського раю доступні майже всі земні задоволення, крім алкоголю, а буддистам дозволено взагалі все, але тільки в помірних дозах.

Місце страждань

Пекло досліджене і описане набагато докладніше, і воно влаштоване значно складніше. Буддизм, швидше за все, провідна релігія за кількістю записів про подорожі у потойбічному світі. Один із найвідоміших «звітів про його пристрої приписується індійському царевичу Намі (II століття до н.е.). Потрапивши у божественній колісниці до Нараки (пекла), перше, що він побачив, була річка з димом лужного походження. На її берегах демони з кілками і мечами ганялися за душами тих, хто за життя гнобив беззахисних. Рятуючись, грішні душі стрибали в лужну річку, але там, природно, їхні муки тільки посилювалися. У другому колі знаходилися ті, хто не допомагав ченцям. Їх переслідували голодні собаки, які шматували тіла грішних до кісток.

Третій круг був наповнений розтринькувачами громадського майна. Їх лупцювали залізними кийками, перетворюючи в мішок з кістяною борошном, смажили на вугіллі, варили в котлах і знімали скальпи з голови. У наступному колі мучилися жагою ті, хто нечесно торгували. Вони знаходили воду, але та пропалювала їх наскрізь. У п'ятому колі злодії і грабіжники були перетворені на мішені, по яких біси кидали вила й ножі. Але ця доля була все ж кращою порівняно з долею м'ясників і рибалок - тих білували живцем. У сьомому колі знаходилися ті, хто підступно шкодив друзям. Їх перетворювали на голодних пожирачів фекалій і сечі. У восьмому колі вбивці пили гній вперемішку з кров'ю. Дев'ятий був залишений для розпусників - там їх розплющували залізними пресами.

За переказами Мухаммеда

Згідно мусульманської традиції, таємниці раю і пекла були відкриті пророку Мухаммеду ще за життя: ангел Джебраїл якось вночі провів його ал-Джанною і пекельною безоднею (Джаханом). Перше, що побачив Мухаммед, потрапивши до Джаханом, були душі, підвішені демонами за губи на розпечені гаки. До рота їм вползали змії, разриваючи нутрощі, які виползали через задній прохід. На питання Мухаммеда: «Хто це»? - Джебраїл відповів: «Це тирани і ті, хто зазіхали на майно сиріт». У другому з семи кіл Джаханнама містилися лжесвідки і лихослівні: їх підвішували за язик. Тих, хто нехтував обмиванням і молитвою, поміщали в третє коло - там їх саджали на клубок змій і скорпіонів, а обличчя перетворювали на собачі або свинячі морди.

Потім Мухаммед побачив людей, котрі благали врятувати їх від спраги. Біси підносили їм кубки з питвом, але коли ті відпивали зілля, з їхніх облич сходило м'ясо, а обпалені нутрощі вивалювалися через задній прохід. Так карали тих, хто пив вино. У п'ятому колі мучились жінки, які не приховували своїх облич перед чоловіками, зрадили своїх чоловіків або займалися «професійним» плачем за гроші на поминках. Їх підвішували за інтимні частини тіла. Останнє коло Пекла вміщувало в собі перелюбників. Одних спалювали живцем у печах, інші болісно спливали киплячим гноєм зі статевих органів. При цьому стояв такий сморід, що збігалися всі пекельні собаки й дерли грішників на шматки, тому що не могли перенести цей жахливий запах. У сьомому, останньому колі пекла, перебували ті, хто не шанував батьків, нехтував обітницею молитви або несправедливо вбивав. Їх розпинали на розпечених стовпах, лупцювали вогняними батогами і обезголовлювали палаючими ножами.

Євреї все порахували…

«Асортимент» мук, пропонованих в єврейському пеклі (Гегинном) скромніший, ніж у всіх інших. Зате там все скрупульозно проміряно і підраховано. У ньому 40 тисяч входів, він у 60 разів більший за рай і в 3600 разів більший від Землі, оскільки існує в якомусь паралельному світі. Гегинном теж складається з семи кіл.

У кожному пропонується стандартний набір послуг: вогонь, град каміння, черви, які прогризають тіло, вимерзання в лід і переміщення до щілин зі скорпіонами. Душа, як правило, проходить все коло мук. Рівні пекла розрізняються ступенем страждань: у кожному наступному колі вони у 61 раз важчі, аніж у попередньому. До Гегинном потрапляє будь-хто, котрий порушив Тору, а ступінь порушення визначається небесним судом.

Кожному катюзі - по заслузі

Якщо подумки піднятися над вищеописаною пекельної мозаїкою, картина постає дуже динамічною. Відразу видно характерні особливості культур, що породили власне пекло. Так, в буддизмі, в першу чергу, карають тих, хто приносить страждання людям і тваринам, а в християнстві тих, хто не проявляє милосердя. Між цими підходами велика різниця. Буддист діє пасивно, не проявляючи агресії. У свою чергу, позиція християнина активна, він сам пропонує себе в допомогу. Якщо в християнстві основою світу вважається Любов, то в буддизмі Порожнеча. Тому буддист, досягши високого ступеня самовдосконалення, навіть здійснюючи великі подвиги чеснот, не повинен відчувати жодних емоцій, адже для нього вони, як і все інше, лише ілюзія, що не має нічого спільного з істинною сутністю людини.

Відому схожість можна побачити між ісламом та іудаїзмом. Обидві релігії головним вважають суворе наслідування релігійним приписам. Різниця тут лишень у ступені. Якщо мусульманин у середньому повинен дотримуватися 10-20 обов'язкових правил, то у істинного іудея їх не менше сотні. Точно розрахований Гегинном - прекрасний приклад єврейської скрупульозності.

З надією молися

Може здатися, що юдейське пекло і не найбільш вражаюче, зате найгуманніше. До Гегинном потрапляє майже кожен, оскільки дотримуватися всіх приписів священних книг практично неможливо. Однак термін їхнього утримання в пеклі, як правило, не перевищує року. Очистившись, вони прямують до раю. Грішні мусульмани будуть мучитися в Джаханнамі набагато більше, можливо, навіть кілька сотень років, але після Судного дня теж знайдуть щастя. У пеклі залишаться тільки невірні.

Термін перебування в буддійському Нараку залежить від поведінки грішника. Чим швидше він очистить свою карму, тим швидше звільниться. Термін може варіюватися від одного дня до сотень тисяч років. Однак найсуворішим пеклом виявляється пекло християнське. За офіційною доктриною, він вічний. Щоправда, християнські містики не втрачають надії: вони вважають, що гординя Сатани буде зломлена пекельними муками за 50 тисяч років - тоді грішник звернеться за милістю до Бога, і буде прощений. А деякі оптимісти стверджують, що Сатана буде помилуваний, як тільки звернеться на схід і розпочне повторювати: «Господи, прости мене, помраченну сутність».

І наостанок

   Структура християнського загробного світу у «Божественній комедії» Данте

Рай

1. Небо Місяця. Тут перебувають «жебраки духом»: смиренні слабкі душі, які піддалися злій волі, але зберегли щиру любов до своїх ідеалів. Ними правлять ангели - нижчий чин небесних сил: безтілесні істоти, найбільш близькі до людей, які інформують світ про волю Бога.

2. Небо Меркурія включає в себе тих, хто активно втілював у життя ідеали християнства. Меркурія опікують архангели - вісім Божих благовісників, яких посилають до людей у виняткових випадках. Так архангел Гавриїл був посланий до Діви Марії.

3. Небо Венери. Тут перебувають велелюбні (в духовному сенсі цього слова). Правлять на третьому небі Початку - духовні сутності, покликані вчити земних начальників виконувати свої обов'язки не заради особистої вигоди, а заради Божої слави і для користі ближніх.

4. Небо Сонця - притулок для мудреців. Їх опікують Панування - безтілесні істоти, котрі наставляють людей керувати своїми почуттями і боротися зі спокусами. Через них надсилається дар чудотворення і передбачення.

5. Небо Марса існує для вояків за віру. Тут правлять Сили, сутністю схожі з пануванням.

6. Небо Юпітера. Тут перебувають справедливі. Царюють на ньому Власті, які виконують ті ж функції, що й Сили і Панування.

7. Небо Сатурна приймає споглядальників, здебільшого ченців. Їх оберігають Престоли - небесні Уми, що відкривають Божественну істину, які служать Божому правосуддю.

8. Зоряне Небо (те, що не планети) відкрите для невідступників перед стражданнями заради християнських ідеалів.

9. Небо Першорушія. Місце перебування Божої Сили. На Небі Першорушія набуваються Херувими - вартові Божого престолу дволикі чином: з одного боку обличчя людське, а з іншого - левове.

10. Емпірей (Райська Троянда). Тут присутні Ісус з Дівою Марією та Іоанном Хрестителем. Їх оточують Серафими, які співають славу. У серафимів шість крил, якими вони закривають своє тіло.

Пекло

1. Перше коло - Лімб (від лат. «кайма»). Тут знаходяться праведники-нехристияни і нехрещені немовлята. У Лімбі немає мук, крім смутку про недоступне райське  блаженство.

2. Друге коло. Любострастники. У Данте це душі, гнані холодним вітром. Звичайно ж вважалося, що їх підвішують за волосся або за ноги над озером киплячого бруду, куди вони час від часу поринають.

3. Третє коло. Ненажери. Під крижаним дощем і брудом їх змушують їсти жабів і комах.

4. Четверте коло. Скупі та марнотрати. Вони накидаються і гризуть одне одного.

5. П'яте коло. Гнівні. Вони захлинаються болотної водою, що роздирає горлянку.

6. Шосте коло. Єретики. Вони лежать у кам'яних трунах, під якими горить вогонь.

7. Сьоме коло. Вбивці і насильники. Перший пояс - тирани, розбійники і грабіжники, які перебувають у киплячій кривавій річці. Другий пояс - самогубці (насильники над собою), яких перетворили на потворні, скорчені дерева, стікаючі кров'ю. Третій пояс - содоміти (насильники над єством) - мучаться від спеки в пустелі.

8. Восьме коло складається з ровів, на який ллється вогненний дощ і розпечений пісок. Перший рів - звідники. Другий рів - підлабузники (їх ще й окунули в нечистоти). Третій рів - ті, хто торгував церковними посадами (їхні голови на додаток замурували в стінах). Четвертий рів - віщуни й чарівники (їхні голови загнуті вбік, так що вони не можуть дивитися прямо перед собою). П'ятий рів - хабарники (Данте залишив ступінь їхнього покарання без уточнення, як і три наступних рови). Шостий рів - лицеміри. Сьомий - злодії. Восьмий - фальсифікатори.

9. Дев'ятий круг. Крижане озеро Коціт. Тут карають тих, хто обдурили довірливих. Перший пояс - зрадники рідних. Вони вмерзли в лід наполовину. Другий пояс - зрадники однодумців, що вмерзли в лід по горло. Третій пояс - зрадили друзів, вони лежать на спині, стислі льодами. Четвертий пояс - зрадили благодійників. Вони вмерзли в лід вниз головою або у скорченому стані. У центрі восьмого кола вмерзлий у лід Сатана.