1. 1.      Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України “Про затвердження Змін до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення” розроблено з метою врегулювання першочергових проблем, пов’язаних з соціально важливою ритуальною сферою, шляхом внесення відповідних змін до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, зареєстрованим Міністерством юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711 (далі – Перелік), в рамках виконання рішення розширеного засідання Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України за участю Прем’єр-міністра України від 31.01.2012 стосовно необхідності вироблення дієвих шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із діяльністю суб’єктів господарювання, що надають ритуальні послуги.

Пунктом 20 Переліку визначено обов’язки органів внутрішніх справ із доставки в морг для встановлення причин смерті одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених, невпізнаних трупів, проте Міністерство внутрішніх справ України неодноразово висловлювало свою категоричну позицію щодо необхідності усунення цієї норми в зв’язку з тим, що Законом України “Про міліцію” або будь-яким іншим діючим законодавчим актом не передбачена компетенція органів внутрішніх справ щодо здійснення транспортування тіл померлих. Разом з тим ст. 16 Закону України “Про поховання та похоронну справу” визначено, що поховання цих категорій померлих здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Крім того, пунктом 5 Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України, Генпрокуратури України від 28.11.2012 № 1095/955/119, зареєстрованим в Мін’юсті України 18.12.2012 за № 2106/22418, передбачено, що трупи людей з ознаками насильницької смерті або підозри на таку, смерть яких настала поза місцем їх проживання, особу яких не встановлено, а також віком до 60 років, які померли за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим, обов’язково направляються для проведення судово-медичної експертизи.

Враховуючи зазначене, а також з метою забезпечення можливості доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів незалежно від їх соціального становища, включаючи доставку померлих родичів малозабезпечених та незахищених верств населення, пропонується внести зміни до п. 20 Переліку, відповідно до яких транспортування до бюро судово-медичної експертизи тіл померлих з ознаками насильницької смерті чи за наявності підозри на таку, трупів людей, особу яких не встановлено, смерть яких настала поза місцем їх проживання або осіб віком до 60 років, які померли за місцем проживання за відсутності диспансерного спостереження за хворим, а також доставка одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених, невпізнаних трупів до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро) забезпечується органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Друга проблема, яку пропонується вирішити шляхом внесення відповідних змін, пов’язана з тим, що положеннями діючої редакції Переліку не визначено перелік медичних послуг, які надаються тілам померлих, проте не є ритуальними. Разом з тим, останнім часом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства надходять численні звернення від суб’єктів господарювання різних форм власності у галузі поховання та громадських організацій – асоціацій у галузі поховання стосовно необхідності уточнення неналежності постмортальних послуг до ритуальних з метою уникнення можливості їх надання підприємствами, що не мають відповідної медичної кваліфікації, яка б дозволяла їх надання. Ця пропозиція була підтримана Міністерством охорони здоров’я під час проведення відповідних узгоджувальних нарад.

Водночас, з метою усунення корупційних схем при “боротьбі за замовника”, пов’язаних з неправомірними діями посадових осіб відділів державної реєстрації актів цивільного стану, органів внутрішніх справ та закладів охорони здоров’я, які передають інформацію про померлих осіб окремим учасникам регіональних ринків ритуальних послуг Перелік доповнено положенням щодо відповідальності за розголошення посадовими особами органів внутрішніх справ, закладів охорони здоров’я та прокуратури України, відділів державної реєстрації актів цивільного стану конфіденційної інформації про адреси та телефонні номери родичів померлої особи, виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розроблення проекту акту є врегулювання питань доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро); визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих патологоанатомічними центрами (бюро, відділеннями закладів охорони здоров’я) та не є ритуальними; а також уточнення виду інформації, яка є конфіденційною та не може розголошуватись посадовими особами, що задіяні у встановленні та реєстрації факту настання смерті людини.

Цієї мети може бути досягнуто шляхом внесення відповідних змін до ст. 20 Переліку, а також доповненням Переліку новими статтями 21 та 22.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють: Закони України “Про поховання та похоронну справу”; “Про інформацію”; “Про місцеве самоврядування”, наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 “Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення”, зареєстрований Міністерством юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, наказ МВС України, МОЗ України, Генпрокуратури України від 28.11.2012 № 1095/955/119 “Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини”, зареєстрований Міністерством юстиції України 18.12.2012 за № 2106/22418.

4. Фінансово-економічне обґрунтування  

Реалізація цього проекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акту стосується інтересів Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Держпідприємництва України.

МВС України та МОЗ України було надано зауваження до проекту наказу, які враховані даною редакцією проекту акта.

6. Регіональний аспект

Проект акта стосується регулювання на регіональному рівні соціально значимої сфери забезпечення належного ставлення до тіла померлого шляхом надання можливості доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів незалежно від їх соціального становища, включаючи доставку померлих родичів малозабезпечених та незахищених верств населення.

7. Запобігання корупції

У проекті акту відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

З метою оприлюднення проект наказу розміщено на офіційному веб-сайті Мінрегіону України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акту стосується соціально-трудової сфери та має бути направлений на розгляд Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, Спілки орендарів і підприємців України та Асоціації міст України для погодження.

10. Оцінка регуляторного впливу

 Проект є регуляторним актом.

Обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта

Проект акта розроблено з метою врегулювання питань доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро); визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих патологоанатомічними центрами (бюро, відділеннями закладів охорони здоров’я) та не є ритуальними; а також уточнення виду інформації, яка є конфіденційною та не може розголошуватись посадовими особами, що задіяні у встановленні та реєстрації факту настання смерті людини.

Реалізація положень цього проекту акта дозволить удосконалити застосовування актів законодавства щодо надання ритуальних послуг, вирішити гострі проблеми соціального характеру.

Аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Очікувані результати прийняття цього регуляторного акта визначалися із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій формі щодо: держави; ринкового середовища, суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана із галуззю поховання; громадян.

 

Витрати	Вигоди
Держава
Відсутні	1. Реалізація державної політики у галузі поховання. 2. Удосконалення нормативно-правової бази. 3. Поліпшення іміджу держави та збільшення ступеню довіри населення до неї завдяки вирішенню соціально гострих проблем. 4. Зменшення соціальної напруги.
Ринкове середовище, суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з галуззю поховання
Витрати робочого часу, необхідного для вивчення вимог регуляторного акта, та витрати, пов’язані з дотриманням цих вимог	1. Стимулювання діяльності суб’єктів господарю-вання відповідно до вимог законодавства. 2. Створення належних правових умов для діяльності суб’єктів господарювання, що надають ритуальні послуги. 3. Підвищення рівня законності у галузі поховання. Створення умов для запобігання порушень прав суб’єктів господарювання. 4. Розвиток конкурентного середовища в галузі поховання.
Громадяни
Відсутні	1. Дозволить забезпечити можливість доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи за рахунок коштів місцевих бюджетів, що вирішить проблему малозабезпечених та незахищених верств населення, які не в змозі оплатити такі послуги самостійно. 2. Підвищить якість надання ритуальних послуг населенню завдяки створенню здорової конкуренції в цій сфері.

Ефективність впливу цього регуляторного акта на відповідні суспільні відносини підтверджується перевищенням вигід над витратами.

Обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта

принципам державної регуляторної політики

№ з/п	Принцип державної регуляторної політики	Обґрунтування відповідності проекту принципу державної регуляторної політики
1.	Доцільність	Внесення змін до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення є доцільним, оскільки дозволить здійснити регулювання сфери поховання та похоронної справи шляхом створення нормативного підґрунтя для вирішення соціально значущих питань
2.	Адекватність	Форма та рівень державного регулювання відповідає регламентним вимогам (зміни до наказу Міністерства вносяться наказом Міністерства) та ринковим вимогам (ринкові відносини у галузі поховання мають розвиватися відповідно до чинного законодавства) з урахуванням усіх прийнятних альтернатив
3.	Ефективність	Ефективність впливу цього регуляторного акта на відповідні суспільні відносини підтверджується перевищенням вигід над витратами
4.	Збалансованість	Баланс інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави забезпечується завдяки наявності вигід для всіх цих категорій
5.	Передбачуваність	Проект акта засвідчує послідовність державної політики у частині забезпечення прав людини на достойне проведення процедури поховання та належне ставлення до тіла померлого
6.	Прозорість та врахування громадської думки	Під час підготовки проекту акта було забезпечено відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій Мінрегіону України на всіх етапах його регуляторної діяльності; ініціативи, зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до проекту акта було враховано.

 11. Прогноз результатів

Прийняття проекту акта дозволить врегулювати питання доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро); визначити перелік послуг, які надаються тілам померлих патологоанатомічними центрами (бюро, відділеннями закладів охорони здоров’я) та не є ритуальними; а також уточнити види інформації, яка є конфіденційною та не може розголошуватись посадовими особами, що задіяні у встановленні та реєстрації факту настання смерті людини, шляхом внесення змін та доповнення положень Необхідного міеімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення.